ГАРМОНІЯ ВСЕСВІТІВ ДУШІ

  https://allatra.tv/video/anunnaki-kto-oni-anons-kaleidoskop-faktov-10

  Наше життя непередбачуване і невблаганне. Мчить нас у даль блискавично. Оглянімось назад. І що там? Міріади подій, фактів, миттєвостей, серед яких причаїлися і розчарування, і невдачі, і кварки щастя... І яке воно? Кожен бачить по-своєму, у відтінках кольорів лише властивих спектру його сприйняття. А чи знаєте, що колір кохання не червоний, як це стереотипно нав'язують нам споконвіків. А листочки весною на деревах не зелені, як це прийнято вважати. А сонечко не золотогаряче, як ми це начебто бачимо. Та, зрештою, шатро небес зовсім не кольору індиго. " А якого?" - запитаєте не без іронії. Тільки білого. Подивовані? А як же тоді пояснити різнокольоровість, що оточує нас зусібіч? Все просто: доведено, що біле світло містить у собі всі кольори, на які і розкладається. А кожен колір - хвиля певної довжини. Колір - світло -довжина хвилі - її заломлення -сприйняття. Така схема - пояснення загадкового кольорофеномена.  

  Анрі Турунен.Ознаки добра і зла. Забобони: Історія забобонних звичаїв. "Магія припускає, що деякі речі слухаються, якщо їм наказати. Релігія реалізує це за допомогою прохання. У цьому різниця між закляттям і молитвою".  Мабуть, все ж таки релігія та магія в дечому схожі. Якщо переставити їх місцями, то майже нічого не зміниться.  "Коли чорна кішка перебігала дорогу, зазвичай плювали через плече, нейтралізуючи у такий спосіб відьомський вплив. Віра в це була настільки поширеною, що папа Григорій ІХ, що жив у ХІІІ столітті, назвав одну з общин єретичною, бо там жило багато чорних кішок".  Ця цитата чудово показує наскільки некомпетентними можуть бути представники релігії в багатьох питаннях.  "Стукіт по дереву – це, можливо, один з найдавніших забобонних звичаїв, який ми використовуємо, щоб у прямому сенсі слова прикликати силу для захисту".   "Деякі звичаї та жести настільки міцно ввійшли у наше життя, що ми забули, звідки вони походять".  "

Британский ученый Джон  Лорбер проводил исследования на предмет связи между мозгом и интеллектом, и пришел к выводу, что мозг и интеллект – это то, что может существовать  друг без друга. Выводы по своим исследованиям Лорбер опубликовал  в статье «Так ли вам нужен мозг?», и среди доказательств по поводу того,  что можно быть умным вообще без мозгов, привёл, в частности, этот пример : «…У нас в университете (Шеффилдский университет) был студент, у которого коэффициент интеллектуального развития (IQ) равнялся 126. Он получил диплом с отличием по математике, и вполне нормален в социальном отношении. При всём при этом у парня практически нет мозгов... Проведя сканирование его мозга, мы вместо нормальной мозговой ткани увидели тонкий, примерно  миллиметровый слой.   И это - не мозговая ткань. Его череп заполнен спинномозговой жидкостью…» ( https://books.google.com.ua/books?id=gg5rBgAAQBAJ&pg=PT62&lpg) К тому же хорошо известно, что думаем мы не только мозгом – в нас  каждая частица

Що таке щастя? Миттєве відчуття. Особливий ейфорійний стан. Блаженство тут і зараз… І яку би комбінацію з тридцяти трьох літер нашої абетки ми не намагалися скласти, все рівно не вийде передати цей стан словесно. Кожен його сприймає по-своєму. Відчуває особливі миті, які тривають, на жаль, недовго. Багато є визначень, тлумачень, позицій, формул, рецептів. Списано стоси паперу (постраждало не одне дерево), проведено чимало психологічних тренінгів, перечитано гори літератури, а спільний знаменник знайдено? Всі ми – Особистості. А отже, і сприйняття різне. Та, на мою думку, найкращими є рецепти щастя від двох людей різних епох і світоглядних позицій. Люди насправді різні, епохи різні, а рецепт-то ідентичний. Судіть самі… Г.Сковорода, мислитель ХVІІІ ст.: «Подякуймо Отцю нашому небесному за те, що він відкрив очі наші. Тепер розуміємо, в чому полягає наше істинне щастя. Воно живе у внутрішньому серці нашого світу, а світ у згоді з Богом... Тілесне здоров’я є ніщо інше, як рівновага і з

  https://www.youtube.com/watch?v=72dOrhtBO0U&ab_channel=TheRelizzz%2FSTUDIO